16 серпня 2016

ШЛЯХ ДОЛАЄ ТІЛЬКИ ТОЙ, ХТО НЕ ПРИПИНЯЄ РУХУ УПЕРЕД

Зміна соціального устрою, яка відбулася у нашій країні внаслідок виходу з СРСР, зумовила багато економічних труднощів. Старше покоління добре пам`ятає, як на початку 90-х закривалися підприємства, як люди позбувалися роботи, а ті, що її мали, зарплату отримували цукром, папером, цвяхами… Не усім трудовим колективам вдалося вціліти у той нелегкий перехідний період, навіть тим, у яких за плечима десятки років звитяжної праці. Виживало, як могло і Обухівське автопідприємство №13238, засноване ще в далекому 1938-му. Про те, що воно не «зійшло з дистанції», свідчить і видання «Незабутні маршрути», яке побачило світ у 2013 році – до 75-річчя автопарку. Тепер, з огляду багаторічного досвіду роботи в умовах незалежності України, хочемо разом з директором і автором книги Валерієм Васильовичем Кравцовим проаналізувати ті чинники, які хоч і не без втрат, але допомогли колективу вистояти. До того ж наша розмова відбувається напередодні 25-річчя незалежності, яке є своєрідним підсумком пройденого усіма нелегкого шляху, щоб утвердитися в істині: складний шлях здолає тільки той, хто не припинить руху уперед.

  • Дійсно, цю істину підтверджує і приклад нашого автопарку, з яким я вже сорок років. За цей час зрісся з усіма проблемами колективу, знав усе господарство, як свої п`ять пальців. Знав по імені і по-батьковому кожного із більш як шести сотень працюючих. Працювали у нас тоді цілі родини, навіть династії, бути членом нашого колективу було престижно. Пережили ми з ними різні часи: успіхи і перемоги, падінння і втрати. Про підприємство і його людей детальніше можна прочитати у нашій книзі. Я зупинюсь на тому, що змусило нас змінити курс у пошуках способів виживання. Ми опинилися на грані життя і смерті з трьох причин. Перша – це задекларовані державою 23-ьом категоріям громадян пільги на проїзд в автобусах, хоч на компенсацію витрат автопаркам у держбюджеті кошти не були закладені. Друга – прийнята в законодавстві норма про вихід на пенсію у 50 років учасників ліквідації Чорнобильської аварії. Так як переважна більшість водіїв була чорнобильцями, то й на пенсію багато з них зразу й вийшли, оголивши наш кадровий потенціал. Третя причина – виїзд на маршрути приватних перевізників з фіксованою орендною платою, з якими нам важко було конкурувати, бо податки державі ми платили по повному переліку. Останню крапку у знищенні автопідприємства поставила приватизація, яку нам дозволили аж за другим етапом. Стали ми акціонерним товариством з державною часткою у 25,1 відсотка, але наші негаразди збільшувалися з року в рік. Мене, як керівника колективу, у якому борги по зарплаті не було чим гасити, стали викликати в прокуратуру, а потім і до суду. Я опинився між двох вогнів – незадоволенням колективу і порушенням законодавства. Що ми могли на той час задіяти для свого порятунку? Тільки рух уперед, Нашою перевагою залишалися тільки приваблива для бізнесу територія, приміщення і транспорт. Так 2003 року почалася нова сторінка в історії підприємства. Контрольний пакет акцій, у тому числі і державну частку, викупили молоді бізнесмени Ігор Васильович Лавренюк та Василь Васильович Скарлат, створивши групу компаній під назвою «L.town».Від збиткових пасажирських перевезень тоді ми відмовилися, а вантажнимизаймалися ще до 2010 року. Тепер автопідприємство обслуговує митний термінал, колективу спеціалістів виплачується «біла» зарплата, з повним соціальним пакетом, навіть безкоштовним харчуванням.
  • Тобто завдяки творчому підходу,нестандартним рішенням вдалося вистояти у досить несприятливих економічних умовах, які створилися у нашій молодій державі. Ще один аспект діяльності підприємства - спонсорська підтримка навчальних закладів. Вона не припинялася навіть у найскрутніші для підприємства часи?
  • Із дитсадком «Світлячок» ми співпрацюємо ще із 1977 року. У 1983 році рішенням райкому партії було юридично закріплено наше підприємство для шефської підтримки того ж дитсадка, а також першої Малишківської школи та долинянського колгоспу. Зі зміною власників ми не припинили допомогу, навпаки почали її здійснювати у посиленому режимі. Власники підприємства Ігор Васильович Лавренюк та Василь Васильович Скарлат не  залишають поза увагою проблеми цих навчальних закладів. Більше того - наша співпраця набула товаристських, навіть родинних рис. І ми дорожимо такими стосунками.
  • Часто ми вживаємо поняття «громадянське суспільство», де запорукою успішних відносин влади з народом є активна діяльність громадських організацій, які не тільки контролюють її, а й активно допомагають вирішувати багато суспільних питань. Яка роль відводиться ГРОМАДСЬКІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА», членом правління якої Ви є?
  • Ще нещодавно для місцевого самоврядування були складні часи у тому плані, що бюджетні кошти ніби і були, але скористатися ними, запустити той чи інший проект було майже неможливо, бо кошти блокувалися на казначейських рахунках. Тому міській владі не було за що ні дороги ремонтувати, ні займатися розв`язанням інших соціальних проблем. Після децентралізації ситуація докорінно змінилася. У міста з`явилися кошти і реально можна побачити їх освоєння. Але все одно у міській громаді скільки проблем, а найбільше соціальних, що усі охопити неможливо. Ось тут на допомогу і мають приходити Громадські Організації. Саме таке завдання ставить перед собою і «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА», на рахунку якої здійснення багатьох соціально важливих справ: це, наприклад, обрізка дерев на Лендівському кладовищі, допомога волонтерам, ветеранам, погорільцям, спортивним командам, реалізація освітніх проектів, видання книг місцевих авторів і багато чого іншого. Словом – об`єктів для надання допомоги у нашому місті дуже багато. Тому ми працюємо не всупереч владі, а в одному руслі з нею, і в кожному випадку, у кінцевому підсумку – для блага людей. І хочу зазначити, що тільки такий професійний, творчий і обов`язково доброчесний підхід в усіх чи бізнесових, чи громадських справах наближає нас до омріяного громадянського суспільства, до тієї держави, у якій хотітиметься жити нашим дітям і онукам.

Цитата

«Поки ти один, ти нічого не можеш змінити. Коли громада об’єднується, вона перетворюється на силу, яку неможливо перемогти» –
© Ігор Лавренюк.
 
 

Круиз на катамаране в Таиланде Онлайн бронирование отелей по всему миру Отдых на Лазурном берегу Туры в Париж Экскурсии по Парижу Онлайн бронирование отелей по всему миру Горнолыжные туры в Альпы Продаж живина, сальцій, комбікорм