05 вересня 2020

«ЗА МАЙБУТНЄ» ОБ’ЄДНУЄТЬСЯ ЗАРАДИ МАЙБУТНЬОГО

Усім нашим читачам небайдуже, як надалі буде розвиватися наша об’єднана територіальна громада, адже до Обухова приєднуються ще 24 села. Чи є Обухів сучасним містом, як він поведе за собою сільські громади, чим живе молодь краю, чому в Обухові немає гіпермаркетів і кінотеатрів? Про це, а також про деякі моменти особистого життя розповідає відомий на Обухівщині підприємець, меценат і громадський діяч Ігор Васильович Лавренюк.

- Пане Ігоре, наскільки ми знаємо, народилися Ви не тут. Розкажіть про себе.

- Народився я у Черкаській області, але вже більше двадцяти років проживаю і займаюся підприємницькою діяльністю на Обухівщині.

- В якій сім’ї Ви народилися, хто Ваші батьки?

- Моя мати усе життя про працювала у сільському господарстві. Батько присвятив життя автотранспорту.

- Як Ви навчалися у школі? Які мали інтереси?

- У школі я навчався добре. Довго грав у хокей, дуже любив і люблю цей вид спорту. Зараз, на жаль, він не такий популярний, бо не всі сім‘ї в змозі оплачувати заняття дітей хокеєм. І держава не підтримує спортсменів. Цими проблемами мало б зайнятися Міністерство молоді і спорту. У школі я дуже любив також іноземну мову. Згодом я приділив багато часу вивченню саме технічної англійської мови.

- Чому для здобуття вищої освіти Ви обрали Київський політехнічний інститут?

- Політехніку я обрав тому, що хотів стати інженером приладобудування. Працювати почав з третього курсу, бо не хотів гаяти час, а прагнув реалізувати свої знання і можливості. Тоді був складний час: розпався Радянський Союз, багато підприємств не витримували цього випробування і зупинялися. Моїй мрії стати інженером приладобудування не судилося здійснитися. Виробничу практику ми мали проходити на заводі імені Петровського. Але головний інженер повідомив нам, що прийняти нас на практику нема можливости, бо завод не працює.

- І куди ж Ви спрямували свої молоді зусилля?

- Я пішов працювати в комп’ютерну компанію, яка була однією з перших в Україні і спеціалістів тоді майже не було. Мені, студенту, ця робота була дуже доречна. Я швидко розібрався у технічній частині персонального комп’ютера і почав їх збирати. Там я зорієнтувався і як вести бізнес. Це допомогло мені відкрити першу справу – рекламну агенцію. Створити її мені запропонував однокласник, знаючи мої організаторські здібності. Я погодився. Ми створили першу в Україні промоушн агенцію. З нами співпрацювали великі міжнародні компанії, такі як «Оріфлейм», «ФіліпМорріс». Нашими послугами ми покривали практично всю країну: проводили рекламні кампанії, инші заходи. На зароблені гроші я побудував кілька логістичних комплексів в Обухові. На сьогодні це вже 25 тисяч квадратних метрів виробничих площ. Завдяки цьому нам вдалося завести в Обухів великі компанії та міжнародних інвесторів, які зараз вкладають гроші у бізнес нашого краю.

- Щодо Ваших організаторських здібностей. Знаємо, що Ви врятували від банкрутства Обухівське автотранспортне підприємство. Як це було?

- Я придбав частину акцій і почав робити те, що вмію. В автопідприємства були великі борги із заробітної плати, перед бюджетом, за тепло, світло. Нам з партнера ми вдалося налагодити системну роботу, і вже першого року ми виплатили зарплатні борги, сплатили борги державі. Потім закупили нову техніку, зробили повну реконструкцію автопарку. Зберегли людям робочі місця.

- Ви взялися і за налагодження інфраструктури колгоспного ринку в Обухові.

- Кільканадцять років тому до мене звернувся колишній міський голова Володимир Мельник. Він розказав про базар на Лікарні, який був тоді у жалюгідному стані. Попросив зробити там сучасний ринок. Дивитися на те місце, чесно кажучи, було навіть лячно: багнюка по коліна, зламані лавки, люди торгували прямо на землі. Ремонтувати там було нічого, тому ми вирішили усе знести і побудувати наново. Ми зробили соціальні ряди для пенсіонерів і всіх, хто, наприклад, не може платити за місце. Вони діють і сьогодні.

- У Вас багатопрофільна підприємницька діяльність. Ви переключаєтеся з однієї на иншу. Яка зараз для Вас вийшла на перше місце?

- Зараз я консультую інвесторів, які хочуть вкладати гроші в Україні, з питань комерційної діяльности. Це ціла низка компаній. Їх засновники довіряють мені, адже знають про мої здібності і незаплямоване минуле. Але мене приваблює й громадська діяльність. Я вірю, що активні і відповідальні громадяни можуть змінити нашу країну. У 2015 році з ініціативи підприємців та громадських активістів міста була створена ГО «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА», Головою Правління якої обрали мене.

- Яка основна мета організації? - Брати участь у різних сферах життєдіяльності міста. Ми допомагаємо дітям, лікарям, вчителям, військовим, літнім людям. Нами було здійснено багато гуманітарних проєктів, краєзнавчих поїздок по Україні, проведено більше десятка масштабних майстер-класів для дітей. Організація заснувала щорічний літературно-художній Конкурс «Побачити світ очима дитини», у якому беруть участь сотні обухівських дітей. Ми виступили генеральним спонсором чемпіонату з пауерліфтингу «Міцна громада». Не стоїмо осторонь і у відродженні народного мистецтва: надаємо фінансову допомогу популярному у місті мистецькому центру. За підтримки нашої організації в Обухові виступали відомі на весь світ артисти та колективи: Джамала, Ансамбль пісні і танцю Збройних Сил України, Національний заслужений академічний народний хор України імені Григорія Верьовки та инші.

- Усі ці заходи безкоштовні?

- Так, звичайно. Ці концерти – подарунок обухівській громаді з тієї чи иншої нагоди, наприклад, до Дня вчителя чи Дня народження нашого поета-земляка Андрія Малишка.

- На ваш погляд, Обухів - сучасне місто? - Аби бути сучасним, Обухів має стати відкритим для інвесторів. Тоді у нас з’являться нові робочі місця, першокласні торгові центри (такі, як Епіцентр, Новус, Сільпо), місця для відпочинку (як Мегамаркет або Блокбастер), своя льодова арена або Спортлайф. Поки що у нас нема сучасної інфраструктури: жодного кінотеатру, нормального спортзалу. Це велика проблема, зокрема для молоді. Після роботи чи занять їм нема куди піти, нема де змістовно провести час. У місті не будуються і не відкриваються соціально-культурні об’єкти. Для інвесторів у місті склався не сприятливий клімат.

- Чому?

- Інвестор боїться тут працювати. До нас хотіли зайти різні відомі супермаркети, гіпермаркети. Але, як пояснює їх керівництво, нема сприятливого клімату для розвитку бізнесу. Тобто нема прозорих схем взаємовідносин інвестора і влади.

- Це реально змінити?

- Звичайно. Потрібен инший підхід, инша влада. Депутатський корпус в Обухові піклується лише про те, щоб вирішувати свої особисті питання: добитися виділення клаптика землі і одразу його продати, або отримати підряд на якісь бюджетні роботи.

- Скільки потрібно часу, щоб змінити цю ситуацію?

- Думаю, одного року вистачить. Але для цього треба працювати. З неба нічого не впаде. Треба залучати інвестиції, розробляти спеціальні і реальні програми розвитку міста, радитися з громадою, нехай вона вирішує, чого не вистачає у місті.

- Чому Ви вирішили йти у політику?

- Саме тому, що потрібно щось змінювати. Подивіться на инші міста Київської області – Ірпінь, Бровари, вони пішли далеко вперед. З владою, яка зараз у нас в Обухові, місто довго не протягне. Цю владу треба терміново змінювати. А потім змінювати місто, щоб воно стало сучасним. Багато разів я мав переїхати до Києва, але я залишаюся тут, тому що люблю це місто. Тут мій дім. І для того, щоб змінити Обухів, є всі умови. Бюджету вистачає, але його витрачають зовсім на инші речі.

- Чому Ви вирішили висуватися від партії «ЗА Майбутнє»?

- Я взагалі, ніколи раніше не був у жодній партії. Мені сподобалася сама концепція партії «ЗА Майбутнє». Бачу, що це команда професіоналів, людей, які мають досвід роботи в політиці, у бізнесі. Всі ці люди досягли непоганих результатів, пройшли різні етапи становлення і знають процес зсередини. Це вже є показником того, що люди – професіонали своєї справи. І гуртування таких людей – це і є об’єднання заради майбутнього – «ЗА Майбутнє».

Олена Дрига

Цитата

«Поки ти один, ти нічого не можеш змінити. Коли громада об’єднується, вона перетворюється на силу, яку неможливо перемогти» –
© Ігор Лавренюк.
 
 

Круиз на катамаране в Таиланде Онлайн бронирование отелей по всему миру Отдых на Лазурном берегу Туры в Париж Экскурсии по Парижу Онлайн бронирование отелей по всему миру Горнолыжные туры в Альпы Продаж живина, сальцій, комбікорм