31 травня 2020

СЕЛУ КРАСНОМУ НЕ МЕНШЕ 935 ЛІТ

Усі села на Обухівщині красиві, а особливо ті, що притулилися по обидва боки річки-красуні Красної. І серед них лише селу Красному пощастило мати назву річки. Про мальовниче Красне, що розкинулося південніше Обухова, наша розмова з корінним краснянином, кандидатом хімічних наук, краєзнавцем, відомим громадським діячем Анатолієм Михайловичем Висотою.

- Пане Анатолію, вашому перу належить краєзнавче видання «Красне. Красен. Красн», що вийшло друком у 2009 році. Ви дослідили історію села, визначили, чим же воно відрізняється від инших сіл обухівського краю.

- В історії Красного багато чого спільного з иншими сусідніми поселеннями: Трипіллям, Витачевим, Обуховом. Усі історичні процеси відбувалися тут у загальноукраїнському руслі. Відмінність криється, на мою думку, в усній народній творчости та особистостях, що залишили в пам’ять про себе топонімічні назви. Ось стара легенда про Красне. На семи водах, на семи плотах, на семи вітрах пливли сім братів та із Красною. Із чужих країв у прадавній час приплили вони та й у край наш. Стали жити тут рідних сім братів із сестрицею та із Красною. Один звався Роз, другий звався Діл, а вже третього звали Голубом, а четвертого просто Ясеном. П’ятий звався Кут, ну, а шостий - Яр, ім’я сьомого вже забулося. І розрісся рід від семи братів і від їхньої сестри Красної... Друга легенда про «Оліну воду». Діялося це років зо сто тому, коли по краснянських землях стали прокладати залізницю. В одного майстра була дочка Оля, яка варила батькові їсти та гуляла околицями села. Якось коло урочища Ріг вдарило з-під землі джерело. Оля була зачарована побаченим водограєм і в нестямі попросила Бога полетіти до нього. Дівчину підхопив той водограй і поніс на небеса. Батько не знайшов дочку, тільки на пісочку прочитав: «Я тут, тату!». Відтоді люди помітили, що Оліна вода знімає втому, від неї швидко заживають подряпини, а хто пив ту воду, то здоровішали. Ці та инші легенди мені розповіла моя баба Варка (Варка Давидівна Баклан), а їй розказала її баба. Я ті легенди пригадав, коли працював над написанням книги про Красне. Наше село розташоване у розкішній широкій долині, захищеній від вітрів з півночі і від суховіїв з півдня. Ці кліматичні умови сформували й характер краснян – більш покладистий.

- Розпалила зацікавлення історією роду Ваша мама Горпина Степанівна, яка написала чотири томи спогадів. Напевне, у продовження її справи Ви зацікавилися минувшиною і Красного.

- Так, моя мати, маючи всього семикласну освіту, описала життя кількох поколінь нашого роду такою барвистою українською мовою і з такими точними етнографічними деталями, що книга буде цікава усім шанувальникам нашого спадку. І незалежність України відкрила багато чого невідомого в історії України, а значить, і наших сіл. Мною теж керували прагнення оприлюднити правду, відновити історичну справедливість. За президентства Віктора Ющенка усі кинулися до своїх витоків. У Красному теж у ті роки за сільського голови Надії Нечай колишня вулиця Леніна стала вулицею Андрія Малишка і вулицею Загребля, а колишня вулиця Калініна стала Соборною! Ми попрацювали із літописами, покопалися в архівах і виявилося, що таки наше село давнє, бо в Літописі Руському передані слова Князя Київського Володимира Мономаха: «І знову на тій же (правій) стороні Дніпра поблизу (города) Красна половців ми побідили…». За підрахунками істориків перша згадка про Красне припадає на 1085-1086 р.р. н.д. Оскільки за весь час наше село ніколи не втрачало свою назву, змінившись лише із Красна на Красне, то виходить, що йому в 2020 році не менше як 935 літ! Пригадую 25 серпня 2010 року, коли в селі біля школи було урочисто відкрито скромний пам’ятник нашому селу. На темній дошці золотом написано: «Літа 1085 тут основан город Красн. Пам’ятний знак встановлено на честь 925-ліття села Красне». У своєму виступі на урочистостях з цього приводу я зачитав «Послання краснян нащадкам». Ось воно: «Дорогі наші нащадки! Ми українці. Нас в Україні 40 мільйонів. Наше село Красне має 600 краснян і займає 1803 га землі. Є сільська рада, церква, бібліотека, школа, магазин, пошта, клуб. За працю нам платять гроші, пенсіонерам – пенсію. Праця, гроші і вирощені нами овочі і злаки – основа нашого життя; їжа наша – страви із злаків, овочів та м’яса тварин. Більшість краснян – матеріалісти, та все більше нас вірять у Творця. Кожна родина має окрему хату. Наші земля, вода і повітря – отруєні, бо ми зневажили спадок наших предків. Тому ми доживаємо лише в середньому до 60-70 літ. Усвідомивши це, ми є в пошуку иншого способу життя в Україні і на Землі. Ми знаємо, ви відновите загублену нами природу і духовне переважить у вашому житті. Ви мудріші за нас і продовжуєте життя на цій землі у здоров’ї і щасті, бо і ми є серед вас! Заповідаємо вам землю, яку бережіть, живіть по совісті, гідно і чесно. Хай буде між вами мир. Пам’ятайте, що ви українці. 2009 рік».
Додам, що вказане послання було написане на керамічних «млинцях» діаметром до 8 см і числом, здається, сім. Ці керамічні, практично вічні «сторінки», були укладені у циліндр із нержавіючої сталі. Циліндр ми закопали на глибину до 1 м під пам’ятником нашому селу.

- Ви завжди відгукуєтеся на усі важливі події в країні і в краї. Як Ви вважаєте, Україна вже пройшла пік боротьби за незалежність, чи нам ще випадає довга і терниста дорога?

- На початку незалежности, коли я вважав московитів нормальними людьми, я гадав, що достатньо 10 років самостійности і Україна утвердиться навіки. Зараз я думаю, що Україні доведеться постійно відстоювати незалежність, поки існує агресивна і ненависна до сусідів Московія. Але я вірю, незважаючи навіть на коронавірус, який ми здолаємо, у процвітаючу Україну. Головне, щоб у більшости українців були ЧИСТІ ПОМИСЛИ.

Інтерв’ю взяла Олена Артюшенко

Цитата

«Поки ти один, ти нічого не можеш змінити. Коли громада об’єднується, вона перетворюється на силу, яку неможливо перемогти» –
© Ігор Лавренюк.
 
 

Круиз на катамаране в Таиланде Онлайн бронирование отелей по всему миру Отдых на Лазурном берегу Туры в Париж Экскурсии по Парижу Онлайн бронирование отелей по всему миру Горнолыжные туры в Альпы Продаж живина, сальцій, комбікорм