03 лютого 2020

НАРОДНЕ МИСТЕЦТВО ДОПОМОЖЕ ПОДОЛАТИ СЬОГОДНІШНІ ТРУДНОЩІ

Важливою подією в культурному житті Обухова і району минулого року стало відкриття і початок активної роботи Обухівського народного мистецького центру. Культура, передусім мистецтво, - це рятівне коло нашої держави, - так висловився народний артист України Богдан Струтинський. Взагалі, інтелектуали відзначать прямий зв’язок між рівнем духовности, національної самосвідомости народу з економічним розвитком. І з цим я повністю згодна.

Обухівський мистецький центр називається народним тому, що він створений на громадських засадах ентузіастами: членом Національної спілки письменників України, дослідницею Наталею Любиченко, журналістом-краєзнавцем Оленою Артюшенко, родичем Андрія Малишка Сергієм Саком та культурологом Ніною Михайлишин. Презентація центру відбулася 9 березня, але навколо нього вже гуртуються сотні шанувальників народного мистецтва, проведено більше десятка масштабних культурних заходів, його відвідують екскурсії з міських шкіл, зі столичних туристичних агенцій.

Ідея створити такий центр визрівала вже давно, бо постала потреба зберегти від знищення і забуття цінні старожитності, які є свідками життя наших пращурів. Наталя Любиченко, як корінна обухівка, взяла на себе цю нелегку місію. Вона сама зберегла столітньої давності сорочки і спідниці своїх бабусь, весільний рушник дідуся і бабусі. Запропонували для колекції родинні реліквії инші обухівські старожили. До пані Наталі підключилися волонтери громадської організації «Материнське серце»: кожен привозив сорочки, рушники зі свого рідного краю. Я теж передала збережену мамину вишиванку і скатертину, а також колишній музичний інструмент – гармошку, під яку веселилися наші батьки. Коли облаштовувалося орендоване приміщення мистецького центру, для експозиції свої колекції передали заслужений майстер народної творчости України Галина Кучер, майстер-кераміст Катерина Меркушева, майстер-колекціонер Микола Майко. В експозиції, крім рушників і колишнього традиційного одягу, можна побачити предмети побуту: справжній працюючий ткацький верстат (мені уявилося, що за ним тільки-но сиділа моя мама, а я допомагала їй намотувати нитки…), ступу, маслобійку, коромисла, ціпи, горщики, столи, скрині, лави і на почесному місці – лозові колиски, які не тільки виколисали багатьох дітей, а й пережили найстрашніші часи голодоморів, воєн, репресій. Гріли душі нашим пращурам ікони та народні картини, намальовані самоуками-малярами. По них теперішні діти і молодь знайомляться з краєвидами і побутовими моментами рідного краю.

Особливе значення Наталя Любиченко надає старим світлинам. Нею зібрано їх вже сотні. Найцікавіші з них у збільшеному вигляді розглядають відвідувачі центру. Крім цього, Наталя Василівна щомісяця подає у популярну газету «Народна рада Обухова» тематичні матеріали про той чи інший вид обухівських ремесел, про славні місцеві роди трударів. Ці подачі вона ілюструє багатьма світлинами, які зацікавлено розглядають люди не тільки старшого віку. Відвідуючи різні заходи мистецького центру, я неодноразово чула від людей: «Яке тут усе рідне і дороге серцю!»

Організатори цього такого необхідного закладу на базі створеної ними багатющої експозиції проводять найрізноманітніші культурно-просвітницькі заходи: народні свята, виставки, концерти, презентації. Мені запам’яталося відкриття виставки самодіяльної київської художниці Марії Перевальської. Яскраві колоритні картини із народного життя її села на Вінниччині захопили усіх відвідувачів, кожен бачив там своє рідне село, знаходив схожості і відмінності. Доповнив ностальгійні спогади про колишнє спів столичного колективу «Рідна пісня». Кожен їх твір повертав нас до витоків невмирущої української пісні, а майстерне виконання знаходило прямий шлях до сердець слухачів.

Такою ж не менш цікавою видалася і презентація творів педагогів та учнів художньої студії «Фарбований лис». Тут свою творчість продемонстрували не тільки художники, а й вокальні гурти: педагогів ДНЗ «Світлячок» «Оріяночка» та дитячий «Свята Дар» столичної школи мистецтв під керівництвом молодого педагога Людмили Савченко. Обидва виконували автентичні народні пісні, які проймали до глибини душі. А на завершення творча група мистецького центру «На горищі» (а це діти, молодь, пенсіонери) під схвальні оплески глядачів показала традиційне народне вбрання Обухівщини.

Така тепла, доброзичлива, весела атмосфера гуртує, заряджає піднесеним настроєм тих, для кого духовне стоїть вище над матеріальним. Тут є спілкування  різних поколінь, тут через знання про минувшину утверджується державотворча національна ідея. До того ж цей заклад, його заходи мають величезне просвітницьке і виховне значення. А це зараз дуже важливо у наш такий тривожний час. Успіхів ентузіастам обухівського мистецького центру у розбудові цього закладу, у їх великій дослідницько-краєзнавчій роботі, у популяризації народного мистецтва, яке допоможе нам подолати сьогоднішні труднощі.

Неля Василик, ветеран праці, с.Григорівка

Цитата

«Поки ти один, ти нічого не можеш змінити. Коли громада об’єднується, вона перетворюється на силу, яку неможливо перемогти» –
© Ігор Лавренюк.
 
 

Круиз на катамаране в Таиланде Онлайн бронирование отелей по всему миру Отдых на Лазурном берегу Туры в Париж Экскурсии по Парижу Онлайн бронирование отелей по всему миру Горнолыжные туры в Альпы Продаж живина, сальцій, комбікорм