10 грудня 2019

ХТО Ж ТАКИ ЇХАВ ІЗ ДОНУ ДОДОМУ?

(Історія однієї вкраденої і спаплюженої  народної пісні)

В українців народна пісня – це їх правдива історія, яку в піснях ворогам було важко знищити.  У співучого нашого народу особлива тема – козацтво, відоме своєю сміливістю, мужністю, лицарськими чеснотами. Але... Пісні про козаків, як і саме козацтво, нищилися комуністичним режимом особливо ретельно. Щоб і духу козацького на цій землі не лишилося.

 Приклад цьому – пісня «Їхали козаки із Дону додому». Вслухаймося у текст пісні, яку в 1936-му "повернув українському народові із забуття" московський «краснознамьонний» хор красной армії.

Ось її текст, який і досі під веселі вигуки співають новітні українці: "Їхали козаки із Дону додому, Підманули Галю, забрали із собою. Ой ти Галю, Галю молодая, Лучче тобі буде, як в рідної мами". 

Зазначимо, що наш народ віками шліфував кожен наголос, кожну риму, складаючи пісні. А тут з першого ж куплету проглядає невправність як технічна, так і смислова. Далі ж козаки в пісні показані не лицарями, а лиходіями, що поводяться з бідолашною Галею, як татари-людолови: 

Везли, везли Галю крутими горами, 
Крутими горами, темними лісами... 
Прив'язали Галю до сосни косами. 
Підпалили сосну ізгори донизу. 

Сосна горить, а Галя говорить: 
"Ой, хто цеє чує, нехай порятує". 

Тут уже не тільки рими, а й складів не вистачає для збереження ритму мелодії й злагоди співу. Далі: "Обізвався козак: – Я в полі ночую, Я твій голосочок далеко почую". Почув козак! Чи є козак, який би кинув дівчину напризволяще, не порятував би її від нападників? А що ж у пісні? Гидко цитувати той текст хору імені Алєксандрова, та для повної картини слід подати увесь той бруд, кинутий в обличчя козацтву, що з дому свого – Дону їхало невідомо до якого дому: 

Каже другий: Я в полі пахаю, 
Ой хто дочок має, нехай научає, 
Ой хто дочок має, нехай научає. 
Нехай на досвітки гулять не пускає.
 

Чи є хоч один українець, який би землю не орав, а пахав? З чийого лексикону словечко "пахаю", здогадатися неважко. А з останніх рядків виглядає лукавий мораліст, який "піклується" про цноту козацьких наречених і дочок роду нашого. Та козаки самі за себе могли постояти і на вечорницях, і на досвітках – берегти честь дівочу й дати відсіч усяким нахабам.

А чи був инший текст цєї пісні буцімто про козаків і про обмануту Галю? Так, був. За справжній зміст цієї пісні наших пращурів засилали в концтабори. А зараз про пісню. Ось як склав її народ: 

Їхали хозари із Дону додому, 
Умовляли Галю їхати з собою: 

"Ой ти, Галю, Галю молодая", 
Умовляли Галю їхати з собою. 

"Єдєм, Галя, с намі, мудримі жидамі, 
Будеш жить получше, чем у родной мами". 

Не слухає батька Галя молодая, 
До жидів на воза весело сідає. 

Ті ж повезли Галю курними шляхами, 
Крутими ярами, темними лісами. 

Розтинали Галю масними руками, 
Прив'язали бідну до сосни косами. 

Попід ноги Галі накидали хмизу, 
Запалили сосну ізверху донизу. 

Сосна догоряє, Галя промовляє: 
"Ой хто мене чує, нехай порятує". 

Козаки почули, до лісу майнули - 
Жидів порубали, Галю врятували. 

Ой хто дочок має, нехай научає 
З хтивими жидами шляхом не пускає. 

У цьому тексті були ще куплети, які, за нашим українським звичаєм, не співали, коли за столом були діти. У них йшлося про всі тортури над Галею та її опір злодіям. В ЧК погрожували виконавцям цих куплетів, що "пєрєстрєляют вєсь етот народ". 

Дуже прикро, що деякі сучасні виконавці народних пісень включають цю, перероблену нашими ворогами пісню, до свого репертуару, не замислюючись над огидним змістом. Чим, безперечно, тішать тих, чиї далекі предки їздили із Дону додому, підманюючи й обезчещуючи по дорозі недосвідчених українських дівчат.

З інтернет видань

Цитата

«Поки ти один, ти нічого не можеш змінити. Коли громада об’єднується, вона перетворюється на силу, яку неможливо перемогти» –
© Ігор Лавренюк.
 
 

Круиз на катамаране в Таиланде Онлайн бронирование отелей по всему миру Отдых на Лазурном берегу Туры в Париж Экскурсии по Парижу Онлайн бронирование отелей по всему миру Горнолыжные туры в Альпы Продаж живина, сальцій, комбікорм