05 жовтня 2019

СОРОК РОКІВ РАЗОМ: ВІД ПЕРШОГО КЛАСУ І ПО СЬОГОДНІ

Ірина Ткаченко, керівник апарату ГО «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА»:

Сорок років тому ми, аж сорок (!) першачків, прийшли до третьої восьмирічки, і прийняла нас у свої теплі обійми вчителька початкових класів Людмила Іванівна Базик. Ми теж були першими у її педагогічній діяльності. І наші з нею стосунки склалися так вдало, що не тільки запам’яталися на все життя, а й і досі гріють наші душі. Ми у неї провчилися лише перші два роки. Була вона до нас дуже доброю, ніколи не кричала, з розумінням ставилася до усіх наших витівок. Ми не бачили її незадоволеною, цікавилася всіма, давала поради, завжди чимось пригощала. Деякі хлопці розбишакуваті були: той голову розіб’є, той якусь шкоду зробить – в Людмили Іванівни ніколи не було роздратування чи злості. І на перервах була постійно з нами. Я у другому класі дуже захворіла і лежала в лікарні. Людмила Іванівна так зуміла організувати маленьких однокласників, що вони хто яблучко, хто цукерку – приносили мені цілий пакет подарунків. Як я чекала їх приходу! І це ж вона таких маленьких дітей вела до лікарні. Коли вона пішла від нас працювати логопедом, ми, перебуваючи з нею на одному поверсі, постійно до неї бігали, вітали зі святами, ходили до неї в гості навіть уже після закінчення школи. І вона була нам рада, пригощала нас, розпитувала. Фактично усі ці роки ми продовжуємо спілкуватися з Людмилою Іванівною. Більшість з нас і дітей своїх водили до неї, бо вона, як фахівець, давала усім раду, витягувала деяких дітей із надскладних ситуацій. Особисто я їй дуже вдячна за молодшого сина, якого вона з нуля навчила розмовляти. І нас таких багато.

Алла Онатій, підприємець:

Через мудрі і добрі руки Людмили Іванівни пройшли сотні обухівських дітей. Мої п’ятеро – теж, з двома ще й зараз займається. У ній природно поєдналися риси доброї людини і висококласного спеціаліста. Скількох дітей вона навчила говорити і поставила їм вимову! Її допомога дітям безцінна. Низько кланяємося їй за любов до дітей і до своєї професії.

Рясненко Тетяна, медсестра:

Людмила Іванівна була нам і вчителем, і мамою. Коли щось не вдавалося зразу, вона брала мою руку у свою – і все гарно виходило. Нам так хотілося в улюбленої вчительки отримати гарну оцінку. Вона була улюбленою не тільки у нас, учнів, а й у наших батьків, які і досі її згадують добрим словом. Вона багато чому нас навчила, у тому числі і бути людяними. З нами вчився хлопчик із сердечною недугою, то вона на прогулянці закликала нас зупинятися, почекати, щоб хлопчик відпочив. Нашу розумну і чуйну Людмилу Іванівну ми ніколи не забуваємо.

Галахута Андрій, підприємець: 

Мені на все життя запам’яталося затишне приміщення початкової школи (ред. теперішнє приміщення школи мистецтв), де все було так по-домашньому. І Людмила Іванівна – як добра мудра мама. Як вона вміла підняти самооцінку учня, як могла спрямувати нас до самореалізації. Вона заохочувала нашу творчість, організовувала конкурси художньої самодіяльности. За власні кошти купувала призи і подаруночки. Пам’ятаю, як однокласник Віталик, такий маленький непомітний хлопчик, так гарно підготував і прочитав гуморески, що зразу піднявся в наших очах, розкривши свій неабиякий талант. І можна уявити, якою гордістю наповнилася Віталикова душа. Таким чутливим до дитячих душ педагогом треба народитися. Таких педагогів, як вона, щоб так щиро віддавали себе дітям, я у своєму житті більше не зустрічав.

Гетьман Олександр, підприємець:

Безумовно, наша Людмила Іванівна педагог, яких мало. І нас вчила, і наших дітей. Хто спілкувався з нею, упевнені, що їй можна доручати своїх дітей, особливо у підготовці до школи. Це великий талант.

Сушко Валерій, інженер-програміст Київського картонно-паперового комбінату:

Перша вчителька відповідає за майбутнє дитини, яке у неї в подальшому буде ставлення до навчання, чи буде у неї взагалі бажання вчитися. Нас у Людмили Іванівни було сорок і всі різні. І всім вона дала лад. Зараз батьки хвилюються, щоб з початком шкільного навчання у дітей не було психологічної травми. У мене, пам’ятаю, все було природно і навіть непомітно, я відчував себе захищено і спокійно. Вона, як мама, прийняла нас. До речі, протягом усього навчання у мене були найкращі оцінки саме у перших двох класах. Ми і досі спілкуємося з нею. Вона багато в чому допомагала і моїм дітям. Сердечно їй вдячний за все і бажаю всього найкращого.

Підготувала Олена Дрига

Цитата

«Поки ти один, ти нічого не можеш змінити. Коли громада об’єднується, вона перетворюється на силу, яку неможливо перемогти» –
© Ігор Лавренюк.
 
 

Круиз на катамаране в Таиланде Онлайн бронирование отелей по всему миру Отдых на Лазурном берегу Туры в Париж Экскурсии по Парижу Онлайн бронирование отелей по всему миру Горнолыжные туры в Альпы Продаж живина, сальцій, комбікорм