09 вересня 2019

МОЛОДЬ І ВІДРОДЖЕНА УКРАЇНА

«НАМ ЖИТИ В ЦІЙ КРАЇНІ  І ПРАЦЮВАТИ ЗАДЛЯ НЕЇ»

Наскільки старше покоління українців зуміло передати молоді важливість мати незалежну державу? Чи цінують вони те, за що століттями на цій землі проливається кров? Чи пов’язують вони своє майбутнє із землею своїх пращурів? Якщо так, то якою вони бачать свою роль в утвердженні рідної держави, що хочуть у ній змінити і яким способом? Про це діляться своїми думками учасники молодіжного крила творчої групи Обухівського народного мистецького центру.

 

Валентин ЗАДОРОЖНІЙ, доброволець, боєць 11-ої резервної сотні Добровольчого Українського корпусу «Правий сектор»:

Що посієш, те й пожнеш. Як писав легендарний отаман Українських визвольних змагань 1917-1921 років Яків Орел-Гальчевський, «нас може і не стати, але ми залишимо по собі пам'ять, легенду для нових борців». День Незалежности України це можливість довести воїнам, які загинули в боротьбі за Україну, що їх справа не була марною! Слава нації!

Наталя СИДОРЧЕНКО, педагог:

Будь-яка незалежна держава -  це власна історія, рідні мова, культура , традиції. Це чесні і справедливі політики, які відстоюють не особисті, а громадські інтереси. У незалежній державі молодь бачить своє майбутнє і не бажає її залишати. Здорове суспільство те, яке вміє аналізувати все, що відбувається з ним, і відповідно діяти, правильно розставляючи пріоритети. Для мене особисто ідеальна держава така, в якій у громадян рівні права і обов’язки перед державою і суспільством.

Володимир ЧАПЛІНСЬКИЙ, син Героя України Володимира Чаплінського

Щоб молодь відчула значимість свята незалежности України, слід активніше доносити історичну правду про те, скільки за нашу волю пролито крови, віддано життів кращих синів і дочок, показувати, яке це свято вистраждане. Молодь, народжена вже за часів незалежності, на щастя, не знає рабства. Їм, напевно, здається, що ця свобода була завжди і нею можна й не дорожити. Потрібна наполеглива і системна патріотична робота, щоб молодь усвідомлено і відповідально ставилася до захисту і збереження незалежности держави, як відповідально ставився до цього мій батько, який віддав життя за Україну. Війна у нас тому, що більшість українців не дорожили державою, нехтували нею. І зараз, мені здається, цим переймаються лише воїни на фронті, активісти і волонтери.

Марія ДОНЧЕНКО, студентка:

Наша держава є незалежною, тобто вона самостійно вирішує свою долю. У світі немало таких людей, які зневажають Україну, але не менше тих, хто любить її. Тому минає вже третій десяток років, як цвіте наша ненька. Адже немало крови заради неї пролито. Патріоти України – це не тільки ті, які народилися в Україні, є багато тих, хто за межами держави любить її всім  серцем, вірить в неї. А ті українці, які зневажили її, вони зрадили своїх предків, які хотіли для нас кращого життя. Хоч Україна зараз переживає не кращі часи, але вона переможе. Недаремно ж у ній живуть такі прекрасні люди. Вороги ще пошкодують, бо Україна є і буде незалежною. Недаремно з любов’ю про неї писали такі натхненні вірші Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко…

Інна НОВОХАТЬКО, волонтерка:

Незалежність держави — це її політична і економічна самостійність. А для людей — це право мати свою думку, це свобода пересування, це відповідальність за свої дії і вчинки. Незалежність — це постійна тяжка робота кожного з нас. На жаль, не всі це розуміють. Більшість очікує, щоб хтось усе необхідне зробив. Незалежність — це право на вільне навчання, на свободу творчости. Незалежність — це коли не тільки волонтери тягнуть на своїх плечах державу, а все суспільство об’єднується, гуртується задля перемоги. Тоді і буде незалежна держава, яка гарантуватиме своїм громадянам комфортне і захищене життя, вільну працю, навчання, відпочинок.

 Олексій НОВОХАТЬКО, фермер, волонтер, депутат Обухівської райради:

Незалежність — це свобода, а свобода — це відсутність страху. Людина може вважати себе повноцінною лише за цієї умови. Лише вільна людина здатна до усвідомленої корисної праці, до творчости. Усі негативні явища в історії людства – від рабської психології народів і їх вождів, незалежно від матеріального становища.

 Людмила ШВЕДКО, підприємець:

Дійсно, за незалежність України боролись і гинули мільйони українців і це, на жаль, продовжується. Далі ми платимо життями наших захисників за право мати свою державу, розмовляти своєю мовою, мати свою літературу, культуру, бути цивілізованою і прогресивною країною. Я хочу, щоб наші діти і онуки жили у вільній незалежній країні, спілкувалися українською мовою і не боялися висловлювати свою думку. Я всіх вітаю з цим святом і бажаю нашим воїнам скоріше повертатися додому з перемогою!

 Марина ГОРБАТЕНКО, мати трьох дітей, член партії «Правий сектор»:

Проголошення незалежности України 1991-го року у мене асоціюється з народженням молодшої сестрички, тобто вони однолітки. Разом із сестричкою розвивалася і моя незалежна держава. Піднімалася від кількасотлітнього поневолення, набувала рис повноцінної держави, якою до цього не була.  І всі трагічні події, які сталися з нами протягом 28 років, це випробування на міцність і на справжність. Від нас залежить, чи вистоїмо. Мої діти народилися у незалежній Україні. Вони не знають «совка» і не отруєні імперською ідеологією. Тому наше з ними майбутнє пов’язане тільки з Україною і її благополуччям, якого ще треба досягати.

Любов КРИВОРОТ, держслужбовець:

 Воля і незалежність — найважливіше, що є у людини і країни, без цього життя позбавлене усілякого сенсу: у ярмі ніколи не будеш щасливим, і Україна, як відомо з нашої тисячолітньої історії, не буде ніколи щасливою і заможною у рабстві. Найбільше завдання молоді — наповнити Незалежність українським змістом і не допустити її втрати — занадто велику ціну за неї заплачено. Вісімдесяти відсоткам теперішніх українців, на жаль, байдуже, чи є Незалежність, чи її немає, чи в Україні жити, чи під окупантом. Бо вони отримали її не у бою, а після референдуму, і знати, скільки героїв склали свої голови за неї, не хочуть. Тому активним 20 відсоткам, яким потрібна воля і незалежність, треба її берегти за усіх і наповнювати справжнім українським змістом.

Олександр КРАМАР, доброволець російсько-української війни:

Для мене особисто незалежність — це такий статус для України, як у пісні "...вернем нашу Україну з першими правами". Разом з тим для мене незалежність — це необхідний мінімум, так би мовити, старт для лідерства серед країн світу, бо Україна має семитисячолітній досвід суспільного буття. Українській світогляд вирізняється ще й мистецьким та творчим підходом до життя. А це величезний потенціал для розвитку.

Роман КОНОНЕЦЬ, одинадцятикласник СЗОШ-5, координатор Обухівського осередку ГО «СІЧ»

Всю історію наш народ виборював право за незалежність кров'ю всіх поколінь. Ось і зараз ми виборюємо це право — спочатку Революція Гідності, а зараз продовжується боротьба з одвічним ворогом - московитом... Багато сучасних українців зневірились, бачте, вони втомились від війни, їм набридло це все. Вони хочуть менші тарифи на газ, низькі ціни на продукти та загалом «лакшері життя». Та яке там «лакшері життя», коли ми на грані втрати власної свободи незалежности, за яку поклали голови тисячі кращих синів та дочок неньки України?! Держава і нація — ось найвища цінність! І я не цитую Донцова та його «Інтегральний націоналізм», я дивлюсь та аналізую сучасні реалії. А українська молодь своє ще покаже, як прийде час боронити Україну не лише правдою та словом, але й вогнем і мечем!

Підготувала Олена Артюшенко

Цитата

«Поки ти один, ти нічого не можеш змінити. Коли громада об’єднується, вона перетворюється на силу, яку неможливо перемогти» –
© Ігор Лавренюк.
 
 

Круиз на катамаране в Таиланде Онлайн бронирование отелей по всему миру Отдых на Лазурном берегу Туры в Париж Экскурсии по Парижу Онлайн бронирование отелей по всему миру Горнолыжные туры в Альпы Продаж живина, сальцій, комбікорм