14 березня 2017

Микола БЕРДЯЄВ: «ВОЛЯ – ПЕРВИННИЙ ЗМІСТ БУТТЯ»

Ми вже розповідали про одного з нащадків розбудовувачів Обухова родини Бердяєвих – поета, публіциста Сергія Бердяєва, найпоширенішим псевдонім якого був Обухівець. Сьогодні розповідь про його молодшого брата, відомого філософа Миколу Бердяєва, який теж мав відношення і до Обухова, і до Нещерова, де в дитинстві пролягали його дитячі стежки.

Головною ідеєю життя і творчості Миколи Олександровича Бердяєва, найвідомішого на Захо­ді мислителя XX століття, була воля, яка в його розумінні є первинним змістом буття. Волею, згідно з М.Бердяєвим, наділене все, вона становить внутрішню основу життя і Бога, й лю­дей, і всього світу, а тому життєвим завданням кожного є знаходження в собі цієї волі і розкриття її благодатних дарів.

Микола Олександрович Бердяєв народився 6 бе­резня 1874 року в Києві, у аристократичній родині. Його дід і прадід із батьківського боку були генералами царської армії, а батько, який рано вийшов v відставку, виконував обов'язки предводителя київського дворянства й го­ловував у міському Позиковому банку. Мати Миколи, уроджена князівна Кудашева, наполовину француженка, одержала французьке виховання. Тому не дивно, що французька культура була для Бердяєва такою самою рідною, як і російська.

Раннє дитинство пройшло в Обухові, у родовому маєтку, заснованому прадідом  Київським генерал-губернатором Миколою Михайловичем Бердяєвим. Виріс він у Києві, в українському та єврейському культурному середовищі. Брат Сергій, старший за Миколу на 15 років, дуже рано перейнявшись українофільським народництвом, порвав із аристократичним колом своєї родини. Він писав публіцистичні статті про народне життя, в яких захищав права селян пореформеного ча­су, а також вірші українською мовою. С.Бердяєв був людиною демокра­тичних переконань, але відрізнявся вкрай неврівноваженим характером.

Батьки готували Миколу до типової в родині Бердяєвих військової ка­р'єри, тож він вступив до Київського кадетського корпусу. З дитинства проявляючи інтерес до різних наук, Микола 1894 року всту­пив на природничий факультет Київського університету, а через рік пе­ревівся на юридичний. Ще в Кадетському корпусі М.Бердяєв глибоко перейнявся ідеями со­ціальної справедливості, розуміючи їх, однак, не так у плані рівного за­безпечення всіх матеріальними благами, як у дусі визнання рівних прав, свобод і можливостей для всіх людей та надання необхідної підтримки представникам пригноблених класів. У студентські роки він вступив до київського марксистського центрального гуртка самоосвіти учнів.  У березні 1898 року М.Бердяєв за участь у студентських демонстраціях і публічних протестах був заарештований. Він проходив як один із обвинувачуваних у першому в Росії гучному політичному процесі — проти членів київського Союзу боротьби за визволення робітничого класу. Загалом за цією справою бу­ло притягнуто до суду близько 150 осіб. Після місячного перебування в міській Лук'янівській в'язниці він на три роки був засланий на північ, у Вологодську губернію.

Київ наприкінці XIX століття за насиченістю філософського життя не поступався Петербургові та Москві, а то й перевершував їх. Філософська атмосфера міста сприяла різнобічності ідейних пошуків молодого М.Бердяєва. У 1904 році з Бердяєва були зняті останні обмеження стосовно вибо­ру місця проживання, й молодий філософ переселяється до Петербурга.

Він бере діяльну участь в органі­зації та роботі петербурзького Релігійно-філософського товариства пам'яті Володимира Соловйова,

Філософ був украй розчарований тим, як інтелігенція та маси прояви­ли себе в першій російській революції. Він вирушає за кордон і після пер­шого короткого перебування в Парижі восени 1908 року переїжджає до Москви. Тут продовжується його робота з переосмислення та переоцінки ідейно-політичного шляху російської інтелігенції, яка забула про вищі ду­ховно-моральні істини заради досягнення мирських соціальних цілей.

Особливий суспільний резонанс мала книга "Філософія волі", що вий­шла 1911 року. У ній Бердяєв формулює основні принципи своєї філосо­фії християнського персоналізму, в якій категорія "свободи" відіграє про­відну роль..

До жовтневих подій 1917 року Микола Олександрович поставився дуже критично. За умов не баченого раніше терору й ідеологічного тиску М.Бердяєв не бажав миритися з диктатом більшовицького режиму. У роки громадян­ської війни він розгорнув бурхливу діяльність, щоб консолідувати сили близьких йому за духом філософів та літераторів, результатом чого стала організація восени 1919 року в Москві Вільної академії духовної культу­ри. У тому ж році Бердяєв був обраний професором історико-філологічного факультету Московського університету.

У 1920 році філософ був заарештований і допитаний особисто Ф.Дзержинським. У 1922 році він був заарештований удруге і в складі великої групи опози­ційно налаштованої інтелігенції (списки формувалися з участю В.Леніна, котрий реально оцінював авторитет М.Бердяєва) висланий за межі РРФСР.

Опинившись у вигнанні, Микола Олександрович, як і більшість вис­ланих разом із ним російських та українських інтелектуалів, оселився в Берліні. У 1924 році М.Бердяєв переїхав у Францію, де пройшло усе подальше його життя. Духовне несприйняття диктатури у будь-яких її формах розкрите М.Бердяєвим у виданих у Парижі працях: "Філософія вільного духу" (1927-1928), "Я і світ об'єктів" (1934) та ін. Напад фашистської Німеччини на СРСР сколихнув патріотичні по­чуття М.Бердяєва. У післявоєнні роки він написав низку робіт, найбільш значною серед иких була книга "Царство духу і царство кесаря" (1949). Підсумковою працею, виданою вже після смерті автора в 1949 році, стало "Самопізнан­ня" — філософська автобіографія Бердяєва. Помер Микола Олександрович Бердяєв у Парижі 23 березня 1948 ро­ку, за своїм робочим столом...

Йому належить визначне місце у розвитку світової філософії XX сто­ліття. Людина як особистість для нього незрівнянно цін­ніша за суспільство, державу чи націю. Гострота проникнення в суть проб­лем, блискуча ерудиція та невичерпний ентузіазм приверта­ють до М.Бердяєва увагу й симпатії духовно чутливих людей усього світу.

З краєзнавчих видань

Цитата

«Поки ти один, ти нічого не можеш змінити. Коли громада об’єднується, вона перетворюється на силу, яку неможливо перемогти» –
© Ігор Лавренюк.
 
 

Круиз на катамаране в Таиланде Онлайн бронирование отелей по всему миру Отдых на Лазурном берегу Туры в Париж Экскурсии по Парижу Онлайн бронирование отелей по всему миру Горнолыжные туры в Альпы Продаж живина, сальцій, комбікорм